Історія ек. вчень

 
 

Історія ек. вчень

Лекція 6



Тема 6. Господарство провідних країн світу в період монополістичного капіталізму (остання третина XIX-початок XX ст.)

Прогрес світової науки, техніки та технології виробництва. Структурні зміни в економіці окремих країн та в продуктивних силах світу. Основні тенденції розвитку світової економіки. Концентрація промислового та банківського капіталу як передумови виникнення монополій. Завершальна стадія індустріалізації та формування світового ринку. Вивіз капіталу. Колоніальна система та економічний поділ світу.
Економіка Англії на межі ХІХ –ХХ століть. Причини втрати Англією світової економічної першості. Розширення територіальної експансії та її наслідки. Особливості монополізації економіки. Централізація банківського капіталу. Вивіз капіталу. Аграрна криза та загострення аграрних проблем Великобританії.
Франція на рубежі ХІХ – ХХ століть. Крах другої імперії та Паризька комуна. Аграрні протиріччя, парцелярне господарство. Вповільнення темпів економічного розвитку, його причини, особливості та основні тенденції. Причини промислового відставання Франції. Концентрація виробництва та утворення монополій. Темпи концентрації і централізації банківської справи у Франції. Роль Французького банку. Географія вивозу та сфери впливу французького капіталу.
Об’єднання німецьких земель за ініціативою Прусії. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині, роль мілітаризації. Залізничне будівництво. Грюндерство в будівництві. Концентрація виробництва та виникнення монополій. Концентрація банківської справи. Формування фінансового капіталу. Аграрні протиріччя в Німеччині. Територіальна експансія.
Перетворення США у провідну індустріальну державу світу. Економічне піднесення в США в останній третині ХІХ ст. та його причини. Монополізація економіки. Трестування промисловості. Формування фінансових груп. Вивіз капіталу та боротьба за колоніальні ринки. Розвиток сільського господарства. Аграрна криза останньої чверті ХІХ ст. та структурі зрушення в аграрному секторі США.
Генеза капіталізму в Японії. Розпад японського феодалізму. Роль торгово-лихварського капіталу. Переродження дворянства. Мануфактурне будівництво. Ліквідація ізоляції країни. Буржуазна революція 1868 р. і початок “перетворень Мейдзі”. Аграрна реформа. Особливості генези капіталізму в Японії. Зміни в соціально-економічному ладі японського села. Капіталістична індустріалізація та її особливості. Насадження “казенного капіталізму”. Передача державних підприємств в приватні руки. Фінансовий капітал та його специфіка. Монополізація промисловості. Експансіоністські спрямування Японії.
Економічні причини Першої світової війни.






План (тези)

1. Друга науково – технічна революція (остання чверть ХІХ – початок ХХ століття.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та США.
2. Економічне піднесення Німеччини наприкінці ХІХ ст. та виникнення соціального напряму політичної економії.
3. Причини швидкого економічного розвитку США та заснування американської школи маржиналізму.
4. Причини відставання економічного розвитку Англії та Франції наприкінці ХІХ ст.

1. Друга науково – технічна революція (остання чверть ХІХ – початок ХХ століття.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та США.

 Кінець XIX — початок XX ст. позначився новими технологічними процесами одержання чорних та кольорових металів, крекінгом нафти, одержанням штучних барвників, добрив та ліків.
 Були створені нові засоби пересування: автомобіль, тепловоз, електровоз, мотоцикл, літак. Однак, найбільшим досягненням останньої третини XIX ст. слід вважати заміну парової енергії на електричну.
 Вагомим досягненням другої науково-технологічної революції було застосування в промисловості масового поточного виробництва різних товарів: одягу, сірників, консервів, та конвеєрне виготовлення автомобілів.
 Продовжується освітня революція, яка розпочалася в середині XIX ст. У кінці XIX ст. країни особливий наголос зробили на розвитку середньої та вищої освіти, особливо технічної, щоб задовольнити потреби промисловості у кваліфікованих кадрах. Розвиток освіти наприкінці XIX ст. дав небувалий поштовх для науки, техніки, технологій, літератури й мистецтва
 Збільшення розмірів промислових підприємств і централізації капіталу та виникнення монополій.
 У такій ринковій системі монополії набувають форми картелів, синдикатів, трестів та концернів, з виробництва, збуту та керування підприємствами. Поступово зникають фірми, які належали одній сім'ї та успадковувалися, як правило, від батька до сина, у фінансовій сфері зникають заставні контори, а їхнє місце займають потужні банки.
 Після кризи 1873 р. широкого поширення набуває нова акціонерна форма організації господарства. Підприємці випускають цінні папери — акції, як один із засобів мобілізації вільних грошей, що дає можливість їхнім власникам брати участь в управлінні підприємством та одержувати частину прибутку у вигляді дивідендів, а також активно впливати на розвиток монополії.
 У провідних країнах Західної Європи та США посилюється вплив держави на економіку та утворюється державно-монополістичний капіталізм
 Виникає фінансовий капітал та фінансова олігархія, яка забезпечує собі значний вплив на економіку країн.
 Держава бере на себе витрати з будівництва доріг, каналів, ліній зв'язку. З метою ефективного функціонування ринку й обмеження стихійних процесів в економіці вона захищає ринок від дії монополій — застосовує антимонопольне законодавство, стає на захист конкуренції.
 Держава змушена проводити жорстку політику протекціонізму, захисту національного товаровиробника шляхом встановлення митних бар'єрів.
 Швидке зростання обсягів виробництва в провідних країнах світу призвело до перенасиченості їхніх внутрішніх ринків товарами та нестачею сировини.
 Посилилась боротьба за захоплення нових колоній в Африці, Азії, островів у Тихому та Атлантичному океанах. Серед європейських країн особливих успіхів у цьому досягли Англія та Франція. Фактично на
 початок XX ст. було завершено територіальний поділ світу. Тепер постало питання тільки про його перерозподіл.
 Отже, друга технологічна революція активно вплинула на розвиток економіки, науки, освіти, культури — усі сфери життя людей. Замість невеликих фабрик і майстерень виникли величезні заводи з тисячами робітників і службовців, із сучасним обладнанням і застосуванням електричної енергії. Відбувається швидке зростання міського населення за рахунок робітників до 60 % і, навпаки, — зменшується сільське населення на 15—20 %.
 Разом з тим, кінець XIX — початок XX ст. призвів до загострення соціальних проблем, виступів робітників за свої права, за підвищення заробітної плати.

Друга технологічна революція (1870—1918):
• Технологічне опанування можливостей електроенергії
• створення нових галузей господарства: електротехнічна, нафтопереробна, хімічна, сталеливарна, автомобільна, верстатобудівна.
• З’являються нові товари та послуги: турбіни, електровози, трамваї, верстати, сірчана кислота, ліки, бензин, керосин, автомобілі, літаки та військова техніка.
• У сільському господарстві відбувається подальший розвиток фермерства, зростає його товарність та кардинально поліпшується механізація.
• Стрімкий розвиток транспорту: автомобіль, тепловоз, електровоз, мотоцикл, літак.
• Інтенсивний розвиток процесу індустріалізації: унаслідок технічних зрушень прискореними темпами розвивається важка промисловість, яка випереджає легку, а також сільське господарство.
• Процеси концентрації та централізації виробництва вимагали нової конкурентної власності: акціонерні товариства та монополістичні об’єднання.
• Завершується формування світового ринку і на основі цього – загострення протиріч між промисловим державами за сировину і ринки збуту.
• Зміна лідерів світового господарства: США, Німеччина – стають лідерами, Франція та Англія помітно відстають.




Вплив науково-технічної революції на ринкове господарство

Отже, друга технологічна революція активно вплинула на розвиток економіки, науки, освіти. Виникли величезні заводи з тисячами робітників і службовців, із сучасним обладнанням і застосуванням електричної енергії. Відбувається швидке зростання міського до 60 % і, навпаки, — зменшується сільське населення на 15—20 %. У побуті використовуються нові види енергії— газ, нафта та електрика, натомість зменшується рівень використання вугілля. У містах поліпшуються побутові умови за рахунок проведення каналізації та водопроводу, вводиться електричне освітлення, будуються лінії метро та трамваю, автошляхи і канали. Будуються багатоповерхові будинки з усіма вигодами. Поширюється мережа телеграфу, телефону, радіо, зв'язку, подальшого розвитку набуває початкова, середня та вища освіта. Відкриваються перші спеціалізовані наукові центри та лабораторії, активно розвивається культура, в медицині впроваджуються нові методи лікування особливо небезпечних для людини хвороб. Однак, на селі ці зміни відбувалися повільно.

2. Економічне піднесення Німеччини наприкінці ХІХ ст.

o Перш за все, уряд Німеччини багато зробив для розвитку освіти та науки. Освіта стала гордістю країни, кількість студентів в університетах і вищих технічних закладах зростала особливо швидко.
o Середня та вища освіта стала міцним підґрунтям для розвитку науки й розповсюдження її досягнень в економіці.
o Демографічна ситуація в країні була досить стабільною. Цьому сприяла політика держави, церкви та загальне піднесення життєвого рівня. Якщо в 1816 р. в Німеччині населення становило 25 млн осіб, то в 1910 р. уже 64 млн, тобто відбулося зростання у 2,5 рази.
o Відбувається перетворення Німеччини з аграрно-індустріальної на індустріальну-аграрну державу і завершується промисловий переворот. Німеччина широко використала науковий і технічний досвід інших держав і зосередила увагу на розвитку галузей важкої промисловості, особливо виплавки чавуну та сталі, машинобудуванні, зокрема, верстатобудуванні.
o На початку XX ст. Німеччина вже випереджає Англію за виробництвом сірчаної кислоти, фарби, синтетичних барвників. Швидко розвивається фармацевтична промисловість.
o З кінця 80-х років XIX ст. Німеччина займає перше місце з виробництва електродвигунів, трамваїв, устаткування для електростанцій, електрифікації залізниць та електричного освітлення в містах.
o Прискорені темпи розвитку підприємств важкої промисловості призвели до концентрації виробництва та утворення монополій. Останні виникали, в основному, у формі картелів і синдикатів. Особливо велика роль належала картелям. Так, 1879 р. було лише 17 об'єднань, а в 1901 р. — 600 картелів, які охоплювали 12 тис. підприємств.
o Для Німеччини характерна велика роль банків у стимулюванні розвитку промисловості та швидкий процес концентрації банківського капіталу. У кінці 70-х років XIX ст. у країні налічувалося 32 банки, а в 1910 р. — уже 28. Провідна роль у фінансових операціях належала Імперському банку.
o У 70—80-х роках XIX ст. Німеччина активно переходить до політики протекціонізму в торгівлі, захищаючи свого національного виробника, водночас, сприяючи вивезенню товарів і капіталу за кордон.
o Для швидкого економічного розвитку Німеччини велике значення мало формування ментальності німецької нації під впливом освіти, культури, мистецтва та релігії, яку держава зробила своїм союзником. Унаслідок дії зазначених чинників німець ставав слухняним, дисциплінованим, ретельно виконував накази, був носієм порядку, сумлінно ставився до праці.
o Розвиток економіки Німеччини відбувався настільки швидко, що за 30 років з 1870 по 1900 рр. обсяг промислового виробництва зріс у 3,1 рази
o Отже, ряд зазначених факторів позитивно вплинув на економічний розвиток Німеччини в кінці XIX ст., дав їй можливість стати другою промисловою державою світу й завдяки швидкій індустріалізації випередити Францію та Англію.

4. Причини відставання економічного розвитку Англії та Франції наприкінці ХІХ ст.
Англія:
 освітня революція тут порівняно з іншими європейськими країнами, особливо Німеччиною, розвивалася дуже кволо.
 підприємці Англії, маючи дешеву сировину й величезний ринок збуту товарів у колоніях, у будь-якому разі одержували надприбутки.
 Процес концентрації виробництва й утворення монополій в Англії затримався на 10—15 років порівняно зі США та Німеччиною, і перші такі об'єднання виникають у колоніях чи з обслуговування колоній.
 Структурні зміни в економіці Англії відбувалися повільно. На початок XX ст. у перше місце належало легкій промисловості, а не важкій, значна кількість устаткування на заводах і фабриках фізично й морально застаріла, недостатньо впроваджувалися останні досягнення науки і техніки.
 У кінці XIX ст. сільське господарство Англії не зазнало суттєвих змін порівняно з другою половиною XVIII ст.
 Фермерські господарства орендарів у зв'язку з високими податками зменшували виробництво товарної продукції та не могли задовольнити потреби країни в продуктах харчування, особливо зерні, унаслідок чого Англія змушена була робити закупівлі за кордоном та ввозити з колоній, витрачаючи великі кошти.
 У кінці XIX ст. Англія змушена була здійснити переорієнтацію своєї економіки на більш тісний зв'язок з колоніями, за розмірами яких вона посідала перше місце у світі — на початку XX ст. їх площа була 33,5 млн км2 з населенням 393,5 млн осіб.
 У 1914 р. Англія посідала перше місце у світі за вивезенням капіталу за кордон, причому 94 % коштів переміщалися в її колонії.
 Потужність банків країни продовжувала зростати. У кінці XIX ст. Англія перетворюється на світовий фінансовий центр (зосередження найбільших банків у Лондоні — у Сіті), а англійський фунт стерлінгів, який вільно обмінювався на золото, стає провідною валютою світу.
 Англійський банк— провідний банк, стає важливим елементом ринкової структури, а Англія — «світовим банкіром». Прибутки від фінансових операцій виходять на перше місце, причому за рахунок колоній, які стають основою економіки Англії.

Франція
 Уряд Франції продовжив проведення освітньої революції, зробивши наголос на розвиток університетської та технічної освіти, що дало свої позитивні наслідки для вагомих відкриттів у галузі біології, хімії та фізики.
 Юридично-правові кодекси, які були прийняті у Франції на початку XIX ст., продовжують діяти й активно впливати на розвиток ринкових відносин у період монополістичної конкуренції.
 До середини XIX ст. Франція за обсягом промислового виробництва займала друге місце у світі після Англії.
 Однією з головних причин уповільнення темпів економічного розвитку Франції був парцелярний характер її сільського господарства. Воно вирізнялося, з одного боку, слабким становленням товарності, проявом дрібновласницьких інтересів селян, ізольованістю господарств одне від одного, відсутністю поділу праці, застосуванням машин, досягнень науки, швидким процесом дроблення парцел та їх розоренням, а з іншого боку — утворенням великих господарств.
 Відносна вузькість внутрішнього ринку Франції стримувала розвиток промисловості та торгівлі
 З'являються фабрики, які працюють на електричній енергії, виникають нові галузі промисловості: автомобільна, електротехнічна, суднобудівельна, проте процес утворення монополій у Франції відбувається повільно, і в цілому вони не відігравали провідної ролі в промисловості країни.
 У Франції переважало виробництво предметів споживання: товарів легкої промисловості, парфумерії, дорогих тканин, меблів, ювелірних прикрас, взуття.
 Щодо технічного аспекту французька промисловість також значно відставала. її устаткування, в основному, було морально й фізично застаріле. У промисловості недостатньо впроваджувалися останні досягнення науки й техніки, передові технології, енергетичну базу промисловості переважно становили парові машини, а не електричні двигуни, що негативно позначалося на собівартості та конкурентоздатності французьких промислових товарів на світовому ринку.
 Вузькість внутрішнього ринку країни призводила до того, що у Франції рано набули широкого розвитку банківський капітал, біржова спекуляція, випуск цінних паперів у обігу, який активно підтримувала держава
 У Франції була дуже розгалужена банківська система.
 Акціонерні банки внаслідок монополістичної конкуренції та централізації капіталів займалися випуском і продажем акцій і одержували великі прибутки.
 Велика роль у фінансових операціях належала фондовій біржі, — ринку цінних паперів. Через неї йшла мобілізація тимчасово вільних грошей підприємств та населення шляхом продажу цінних паперів, на які можна було отримати прибуток
 Характерною особливістю економічного та політичного життя Франції було панування фінансової олігархії — «200 сімей», в руках яких було зосереджено величезне багатство й керівництво «Французьким банком», що активно підтримував створення нових акціонерних товариств та емісію різних акцій підприємствами.
 Отже, на межі XIX—XX ст. в економіці Франції яскраво проявилися протиріччя в господарській системі, які полягали в тому, що країна основні прибутки одержувала не від промисловості, сільського господарства та торгівлі, а від лихварських операцій, експорту за кордон великої кількості капіталу у вигляді займів


Создан 14 апр 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником